Твір на
тему: « Три дні в Африці»
Африка! Скільки загадкового, дивовижного і неймовірного
міститься в цьому слові. Як я хотів там побувати. Хоча б уві сні . Я з
цікавістю і захопленням слухав розповідь учителя про Африку , перечитував описи
її дослідників, а також художні твори про пригоди на африканському континенті. І
ось одного разу я побачив дивний сон. Ніби я лечу і не просто лечу, а як птах розмахую руками –
крилами і підсвідомо розумію,що мені потрібно летіти до Африки.
Можливо це тому, що насправді мені відомо
про те, що до Африки відлітають наші улюблені рідні ластівки, журавлі, лелеки.
І ось в
далині завиднілися незнайомі береги « Чорного континенту», так ще називають
Африку через колір шкіри її мешканців. Куди ж мені спочатку податися? Так
хочеться побачити все і одразу. Мабуть почну свою подорож із півночі. Саме тут
на півночі знаходиться така загадкова і древня країна Єгипет, із його
пірамідами і річкою Ніл. Помилувавшись пірамідами, я лечу у глиб материка. Тут
мене зустрічає неймовірною спекою та безкраїм морем барханів найбільша пустеля
світу - Сахара. Тут навіть каміння не
витримує спеки і тріскається та розлітається на куски і друзки.
Мені не хочеться довго затримуватися і я
направляють далі на південь. Африка стає більш привітною і змінює свій
вигляд із «пустельного» на «саванний» .
У африканських саванах ростуть найтовстіші дерева світу – баобаби, а ще живуть
найшвидші в світі звірі – гепарди, найвищі в світі тварини – жирафи та
найбільші в світі птахи – страуси. Помилувавшись безкраїми просторами саван, я продовжив
свою подорож.
Ось і екватор. Хіба можна розповісти про всі
дива Африки за один раз?
Екваторіальна
Африка зустрічала мене вологими лісами, населеними безліччю тварин та комах.
Ліс настільки густий, що неможливо
щось добре
роздивитись через кущі, ліани, що обплітають дерева.
Після
вологого і душного лісу я знову вибираюсь на простори саван та рідколісся і
влаштовую відпочинок біля найбільшого озера Африки – Вікторія. Потім,
помилувавшись з висоти пташиного польоту найвищою горою Африки і водночас
вулканом Кіліманджаро, я спішу далі на південь, щоб побачити ще одне чудо
природи – водоспад Вікторія, який знаходиться на річці Замбезі. Його шум, а
також величезний стовп водяного пилу, у якому виграє веселка, чути і видно на
десятки кілометрів навкруги. На березі Замбезі я зустрів африканських слонів –
найбільших сухопутних тварин у світі.
Яка дивовижна ця Африка і яка загадкова!
На крайньому півдні мені знову зустрілася пустеля , цього разу Калахарі, а
трішки далі Наміб. Можливо на перший погляд Африка вам видалася не дуже привітною. Адже тут великі
пустелі, нерівномірно розподілені водні та рослинні ресурси. Проте, я
впевнений, що познайомившись з нею ближче, ви обов’язково полюбите її.
Прокинувшись від свого сну, я зрозумів як
важливо, нам усім жителям планети Земля, зберегти ці неймовірні чудеса природи,
що знаходяться у Африці, від знищення для майбутніх поколінь.
Учасник
проекту
Сабатюк Богдан
Немає коментарів:
Дописати коментар