Інноваційні технології навчання на уроках географії

Технологія формування критичного мислення.

    Мислення є процесом опосередкованого і узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях . Відмінність мислення від інших  психічних процесів полягає в тому, що воно завжди спрямоване на розв’язування певної задачі.

    Критичне мислення включає сприйняття ідей та аналіз висновків; зіставлення їх із протилежними точками зору; розробку системи доказів на підтримку   відповідної точки зору та обрання позиції, заснованої на цих доказах . Критичне мислення є складовим процесом творчої інтеграції ідей та джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях.

 

 Критичне мислення складний процес. Часто вважають, що його можуть осягнути лише учні старшого віку. Але це не так. Молодші учні цілком можуть бути залучені до критичного мислення на відповідному рівні. Вони радо беруть участь у вирішенні непростих завдань та демонструють високий рівень здатності до прийняття рішень.

Щоб добре управлятись з інформацією, учням треба вміти застосовувати низку практичних навичок мислення, що дозволяють їм ефективно переробляти інформацію у значущі ідеї, які потім можна використати на практиці . Іншими словами,  вони мають стати тими ,хто критично мислить та вчиться.

Ця методична система, впроваджена  у навчальний процес, створює умови, які дозволять учителям керувати навчанням школярів. Вона дає вчителям можливість:

-         активізувати мислення;

-         формувати цілі навчання;

-         залучати учнів до плідного обговорення;

-         мотивувати навчання учнів;

-         активно залучати учнів до навчального процесу;

-         стимулювати зміни;

-         показати різні точки зору;

-         допомогти учням ставити власні запитання;

-         забезпечувати обробку інформації;

     - здобути критичне мислення.

      Керуючи навчальним процесом, учитель, стає не лише каналом передачі інформації. Критичне мислення потребує здатності розуміти та вміння розмірковувати над тим, що людина знає, про що думає. Щоб це сталося учні мають навчитися усвідомлювати своє значення та розуміння. Часто вони недостатньо добре активізують свої попередні знання, що ускладнює осмислення сприйняття нової інформації. Недостатньо добре активізуючи попередні знання, учні можуть заплутатись у новому матеріалі, що ускладнює подальше навчання..   Для того , щоб навчитися думати критично, учні мають усвідомити, що  саме вони знають.

        Рефлексія та критичний аналіз вимагають розважливого, творчого розгляду    нового знання та можливостей його пристосування до вже  відомого , а також того, як ці знання можна змінити, враховуючи нову інформацію. Це активний процес . Він потребує часу , уваги та прагнення до вдосконалення. Це, як правило, не виникає спонтанно. Учням треба дати достатньо часу для актуалізації попереднього знання та забезпечити їхню участь у систематичному процесі перевірки знань та переформування схем.

  Щоб стимулювати критичне мислення, вчителеві необхідно:

-         виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

-         дозволити учням вільно розмірковувати;

-         сприймати різноманітні ідеї та думки;

-         сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

-         створити для учнів сприятливу атмосферу, у якій неможливими стали б насмішки;

-         висловити віру в здатність кожного учня продовжувати критичні судження;

-         цінувати критичні міркування учнів.

   Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

-         розвивати впевненість у собі і розуміння цінностей власних думок та ідей;

-         брати активну участь у навчальному процесі;

-         ставитися з повагою до різноманітних думок;

-         бути готовими продовжувати і відкидати судження.

Прийоми розвитку критичного мислення.

 Прийом « Позначки» ( інтерактивна система нотаток для ефективного читання та мислення)

Читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки мають бути такими:

Ставте « P »    на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте.

Ставте« - »  ( мінус) , якщо прочитане відрізняється від того , що ви вже знаєте, чи думаєте, що суперечить  вашим уявленням.

Ставте «+» ( плюс) на полях, якщо  прочитане несе для вас нову інформацію.

Ставте « ?» ( знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше.

Доцільно запропонувати учням скласти власну таблицю позначок для впорядкування інформації:

«P»	« - »	« + »	« ?»

Таку таблицю учні із великим задоволенням заповнюють під час вивчення теми

« Епоха Великих географічних відкриттів»  із курсу  ( Загальна географія)